ГРА НА ДИТЯЧИХ МУЗИЧНИХ ІНСТРУМЕНТАХ


Гра на дитячих музикальних інструментах як засіб розвитку творчих здібностей у дітей (з досвіду гурткової роботи).

Музичне мистецтво – один з наймогутніших засобів виховання, з допомогою якого здійснюється формування особистості. Залучення до музики вводить дитину в світ хвилюючих радісних переживань, розвиває музичні здібності, уяву, творчу ініціативу, волю, виховує естетичний смак.

„Якщо в ранньому дитинстві донести до серця красу музичного твору, якщо в звуках дитина відчує багатогранні відтінки людських почуттів, вона підніметься на такий щабель культури, якого не можна досягти ніякими іншими засобами.” Ці слова належать великому педагогу В. Сухомлинському.

У період активного пошуку перебудови всієї системи освіти в Україні, мабуть найрозумніше надати кожній дитині максимум свободи для самовираження й саморозвитку особистості. Тобто йдеться про створення умов для дитячої творчості – як універсальної форми психічної активності й розвитку дитини.

Творчий процес – це особлива форма якісного переходу від уже звіданого до незнаного, непізнаного.

Безумовно, існують різні рівні творчого процесу, але всім їм властива спільна риса – новизна.

Творчість – це вияв ініціативи, винахідливості, вигадки. Основним засобом розвитку творчості дошкільників може правити пошукова діяльність, спрямована на розв′язання різнопланових завдань передбачених і непередбачених дорослими.

Як інтегративний предмет музика в д/с органічно поєднує в собі цікавий вид музичної діяльності – гра на дитячих музичних інструментах.

Досвід показує – скільки радості доставляє дітям гра на дитячих музичних інструментах!

Невипадково музичний інструмент вважається матеріальним представником звукового світу. Його можна і побачити і почути. Розуміння того, як з′являється звук – це своєрідна опора в процесі сприйняття музики, орієнтир у великому світі звуків.

В умовах національно-духовного відродження велике значення має колективне навчання гри на дитячих музичних інструментах і музичних іграшках у дошкільних закладах, де з раннього віку необхідно рохвивати творчі здібності дітей. Це питання досить актуальне для подальшого розвитку музичних здібностейдітей, для продовження їхнього навчання в музичних школах і студіях, здобуття музичної освіти.

З огляду на нові підходи до виховання і навчання дошкільників (гуманізація педпроцесу, розвиток здібностей дітей) і оцінивши значення гри на музичних інструментах в житті дитини, я вирішила для роботи свого гуртка обрати організацію саме колективного навчання гри на дитячих, музичних інструментах.

Для створення колективу провела відбір дітей за такими показниками:

  • Дитина проявляє неабиякий інтерес до гри на дитячих музичних інструментах;
  • Чутливо реагує на характер, настрій музики;
  • Легко повторює короткі ритмічні відрізки;
  • Пізнає знайомі мелодії за першими звуками;
  • Із задоволенням підспівує знайомі пісні та повторює незнайомі виконані керівником на музичному інтрументі або голосом;
  • Визначає яка з двох нот вища або нижчак, напрямок мелодії (вгору, вниз)

Укомплектовуючи оркестр, підбираючи музичні інструменти, зустрілася з труднощами. Хотілося, щоб оркестр мав, якомога більшу темброву різноманітність, адже різні за тембром музичні інструменти зацікавлюють слухачів своїми способами звуковидобування і характером звучання.

Не вистачало струнних інструментів, духових, ударних та ін.. Та гарно прикрасити склад оркестру:

  • Інструменти з діатонічним звукорядом: металофон, ксилофон;
  • Інструменти зі звуком невизначеної висоти: барабан, бубон, музичний молоточок, трикутник, кастаньєти, пандейра (румба);
  • Інструменти, які видають звук лише однієї висоти або кілька звуків: дзвіночки, дудка, свистулька.

Для оригінальності, унікальності оркестру вирішила включити в його склад нетрадиційні музичні інструменти, адже світ, що оточує нас, повниться розмаїттям звуків і деякі з цих звуків іноді вдається відтворити.Насипати гороху в баночку і маємо – маракас. Наповним пляшки водою, кожна з яких містить в собі її різну кількість і маємо – металофон. Обгорнули гребінець тонким папером, притулити до губ і маємо – губну гармошку та ін. нетр. інстр.

До виготовлення інструментів залучили також і батьків. Був виготовлений дерев′яний рубель – деркачка, музична дошка – тріскачка, дерев′яні ложки та ін.

Ось і утворився в садочку гурток гри на дитячих музичних інструментах „Грайлик”, який надає яскравості, вносить сосбливий колорит,дарує радість дітям, батькам і працівникам д/с на кожному святі, розвагах, конкурсах, творчих звітах, фестивалях тощо.

Гурток було створено з метою, розвитку музичних та творчих здібностей дітей, виховання глибокої поваги і любові до українського фольклору, (виховання) формування на його основі почуття патріотизму та національної гідності.

Перед гуртківцями були поставлені цілі:

  • Розвивати стійкий інтерес до гри на дитячих музичних інструментах;
  • Розширювати знання про різні музичні інструменти:
    • знати їх назву, характер звучання;
    • правила користування та зберігання;
      • Навчатись прийомам гри на дитячих музичних інструментах;
      • Познайомитись з елементами музичної грамоти:
    • назва нот: до-ре-мі-фа-соль-ля-сі, та їх місце знаходження на музичних інструментах;
  • Розвивати: звуковисотний слух, тембровий слух, динамічний слух, чуття ритму;
  • Засвоювати основи індивідуального, ансамблевого, оркестрового виконання;
  • Колективно приймати участь в розвагах, святкових ранках, концертах, творчи звітах, фестивалях.

Одночасно планувала роботу гуртка, яка складалася з двох основних розділів:

  • навчальна і виховна.

Перша передбачає різноманітні дидактичні ігри на розвиток звиковисотного слуху, тембрового, динамічного слуху, чуття ритму; музичні ігри; ігрові сюжети, завдання на розвиток музичних здібностей; музичні твори.

Друга – прийняття участі колективом в святкових ранках, розвагах, конкурсах, творчих звітах; організація творчих зустрічей з учнями, викладачами ДШТ, БДТ, які б заглублювали дитину в світ музики, сприяли музичному розвитку і естетичному вихованню учасників дитячого колективу.

Маючи на озброєнні згаданий план роботи, музичні інструменти, бажання, а також дітей з яскраво вираженними нахилами до гри на музичних інструментах, приступила до його реалізації.

З перших занять привчила маленьких оркестрантів до своїх постійних робочих мість. Від розташування учасників колективу залежить якість його звучання. Існують різні способи розміщення учасників дитячого оркестру. Своїх музикантів-оркестрантів я розмістила в такому порядку:

У роботі з оркестром використовую усі форми проведення занять: індивідуальну (на початковому етапі навчання гри на музичному інструменті), групову (під час гри на однорідних музичних інструментах) і колективну.

Колективна форма є найскладнішою. Вона приносить позитивні результати, якщо заняття правильно організоване і звучання чергується з поясненням керівника оркестру.

Весь процес роботи веду в такій послідовності:

  • Накопичення слухового досвіду.

Його ціль – розвивати музичні здібності, музичний смак, закладати основу музичної культури, як важливу і невід′ємну частину всього духовного життя людини. Важливо зацікавити дитину музикою, виховувати в неї потребу її слухати. Цю задачу вирішую через розвиток емоційного відгуку на музику, розвиток музичного слуху. Ведучі компоненти музичного слуху: мелодійний, тембровий, динамічний.

  • Знайомство з інструментами та оволодівання прийомами гри на них.

Його мета – залучити дітей до активного знайомства з інструментами та навчання основних прийомів гри на них, завдяки чому в подальшому можливе формування здатності музиковування.

Знайомства з характером інструментів і зовнішнім виглядом – перший крок до звукового образу. Діти починають вслухатися в голоси інструментів, у них з′являються улюблені – ті, які визивають найбільший емоційний відгук. Користуючись ними, ми, тим, самим, прилучаємо дітей до сфери музики, допомагаючи розвиткові їх творчих здібностей.

Безпосередній процес навчання гри на інструменті я розпочинаю не одразу, а викликаю у дітей бажання самостійного його обстеження. Навожу аналогії певних явищ природи з характером звучання різних інструментів, пропоную зіграти як кує зозуля, співають пташки, як іде дощ, гримить грім і т.д. спроби самому заграти на дудочці, повторити барабанний дріб, підібрати мелодію на метафолоні викликає у дітей нове ставлення до музики, після цього легше запропонувати творче наслідування.

Знайомство дітей з новими інструментами, вирішення ними цікавих завдань, пов′язаних з вибором інструментів для виконання тих чи інших п′єс і пісень, набута здатність овлодіння прийомами гри на них, в подальшому – можливість своєї участі в різних ансамблях, оркестрі, здатність імпровізувати – все це робить гру на інструментах цікавою для дітей і цінною для їхнього загального музичного розвитку.

  • Початкові вправи, індивідуальна робота.

Після початкових вправ: барабанить барабан „тра-та-та”, дощик накрапає і т.д. діти із задоволенням переходять до складніших завдань, наприклад – зіграти знайому поспівку, попередньо передавши її ритм, або виклавши ритм фігурками. На слідуючих індивідуальних заняттях даю завдання визначити поспівку по ритмічному малюнку, викладених фігурках, заспівати та зіграти на музичному інструменті.

Вправи, в яких пропонується відтворити знайому мелодію, програти ритмічну поспівку на різних за висотою звуках, знайти новий прийом гри на інструменті, безумовно, розвивають у дітей самостійність і слухову уяву. Та в свою чергу я стараюсь також створити передумови і для власних творчих проявів дітей, даючи можливість вибирати інструмент для виконання тієї чи іншої поспівки, спонукаю їх до імпровізацій.

  • Формування способів застосування окремих засобів виразності.

Продовження індивідуальної роботи у

  • виконанні різних ритмічних та мелодичних ходів на різних інструментах;
  • виконанні мелодії на мелодичному інструменті поступовим ходом та невеликими стрибками;
  • виконанні динамічних темпових відтінків у зв′язку з характером музики.
    • Робота з підгрупами, ансамблем, оркестром.

Якщо діти засвоїли інструменти, прийоми гри на них, грають нескладні мелодії, то їх можна об′єднати в ансамбль (металофон і трикутник), (барабан і бубон), (ксилофон і кастаньєти), потім в підгрупи (більша кількість інструментів приблизно з однаковим звучанням по висоті) і тільки після цього пропонується колективна участь в оркестрі.

  • Розучування музичних творів.

Музичний твір, який виконуватиметься оркестром, попередньо прослуховувається. Діти аналізують його структуру, характерні особливості: поділ на частини, фрази. Визначають темп, динаміку, ритм. Розучують партії індивідуально – ансамблем – оркестром.

Весь твір, розучують по частинах і лише потім переходять до програвання від початку до кінця.

Розучування та виконання потребують також узгодженості: вступ окремих груп, чергування інструментів і т.п., виховують зосередженість і увагу , без яких нра в оркестрі неможлива.

  • Формування навичок виразного виконання.

Виразне виконання творів в цілому і передача найяскравіших нюансів у його частинах.

В процесі виконання яскраво виявляються індивідуальні якості кожної дитини.

  • Розвиток творчих здібностей.

У дошкільні роки малюк повинен не лише набути типових рис особистості, а й розкрити творчі можливості, стати неповторною індивідуальностю з власними смаками, інтересами, здібностями. Тому, дуже важливо активізувати кожну дитину, залучити її до доступної і цікавої їй творчості, адже навчання і розвиток творчості йдуть в єдності і взаємодії.

В своїй роботі я прагну максимально розвинути у дітей закладені природою здібності. Пропоную їм різноманітні творчі завдання:

  • продовжити мелодію у відповідному емоційному характері;
  • дати відповідь на поставлене ритмічне завдання (ритмічні запитання – відповіді);
  • створити ритмічний малюнок для швидкого і повільного таночку, колискову, танцювальну і т.д.;
  • підібрати акомпанемент до знайомих пісень та музичних творів;
  • створення мелодій на знайомі або власні тексти, музичних казочок і т.ін.

Кожна дитина – творча особистість. Усвідомлюючи це, я прагну дотримуватись такої структури: бачу- чую- творю.

„Хто хоче сьогодні бути композитором?” – запитую у дітей. Мабуть, не повірите, але композиторами хочуть бути всі. Гадаю це тому, що творити стан – звичайна форма існування дошкільняти.

Прагнучи розвинути творчі здібності, я почала давати їм завдання на придумування римованих рядків та мелодій. Якось я запитала у дітей: „Хто з вас, діти, може придумати пісеньку на слова: „Ми граєм?”. І Настенька майже одразу заспівала. „Дуже добре, ти молодець!”. Але ж пісенька не закінчилася в ній є ще такі слова: „В оркестрі дружно граєм!”. Хто хоче закінчити пісеньку? І радісно закінчує Сашко. Пропоную послухати, яка гарна вийшла пісенька. Підігрую на інструменті, діти підспівують. На слідуючому занятті ускладнюю завдання: підібрати акомпанемент до цієї пісеньки на вибраному інструменті, або придумати, заспівати і зіграти власну мелодію на ці слова.

Пісенна творчість стає в пригоді і при складанні відповідей. Пропоную музичне запитання: „Зайчик, зайчик, де бував?”. Діти імпровізують: „Я в оркестрі з вами грав!”

  • А хто знає, що треба робити, щоб нас називали поетами? – запитую у дітей.
  • Складати вірші!
  • Правильно. Ось ми і попробуємо. Я почну, а ви закінчуйте.

Муз. кер. – В руки інструменти.

Діти – Взяли.

Муз. кер. –Стало весело.

Діти – У нас!

Муз. кер. – Грали, грали

Діти – Вигравали

Муз. кер. – Наш веселий

Діти – Перепляс!

Ось і вийшов вірш. А коли поклали його на музику, то пісенька стала улюбленою розспівочкою дітей.

Надаю можливість дітям створювати і музично-рухові образи чарівника-Мороза, півня-танцюриста, творчі таночки типу танцю-фантазії: „Я – осіннє листячко”, „Весняні струмочки”, „Веселі чобітки”. „вальс-настрій” і т.ін.

На іншому занятті діти спостерігають за характерною ходою лисички, що скрадається під відповідну музику, озирається… На другому занятті побачене закріплюємо почутим, коли я виставляю на нотному стані символи, що позначають рух мелодії вгору або вниз – „сліди лисички”.

Згодом, коли, слухаючи музику, ми складали казочку, діти не тільки використали свої заняття і відтворили на металофоні, як скрадається лисичка, а й створити власні музичні картинки…

Послідовна робота дає змогу підвищувати вимоги. Під враженням почутого, діти самі складають казочку: грались зайчики, підкралась до них лисичка і стала слухати. Тут затупотів ведмідь, усі злякались і втекли. До цієї казочки, вони самостійно творили музичний супровід.

Творчість дітей розвивається з накопиченням досвіду й знань. Вихованці залюбки створюють музичні образи. Так, один грає на інструменті, а решта відгадує, визначає характер образу: „Зайчики в Наталі веселі, легко танцюють. А у Ігоря зайчики скачуть і сильно тупають ногами”.

Ці маленькі імпровізації мають естетичну цінність, вони задовольняють прагнення дітей передати свої емоції з допомогою музики.

Можна вдатися ще до цікавого прийому колективної творчості на метелофонах, ксилофонах. Якщо заклеїти ноти фа і сі (4 і 7 степені), щоб діти на них не грали, то вони можуть імпровізувати всі одночасно. Грають діти на п′яти звуках (до, ре, мі, соль, ля). Виходять дуже цікаві гармонічні поєднання, які весь час несподівано змінюються, але завжди залишаються дуже мелодійними. При цьому іноді діти можуть грати в будь-якому ритмі, а іноді їм пропонують заданий ритм, наприклад четвертна і дві восьмі. Значення цього прийому полягає не лише в розвитку гармонічного слуху. Діти починають самі імпровізувати. Робити перші спроби у створенні „власних творів”, активно вносять свої пропозиції в інструментовки запланованих творів при їх розучуванні.

Так, в процесі творчої, пошукової роботи були створені інструментовки музичних творів:

„Ой лопнув обруч” укр. нар. пісня,

„І шумить і гуде” укр. нар. пісня,

„Ялинка” муз. Красєва,

„Зимові дзвоники” муз. Золотарьова,

та сценарії розваг:

„О, музико, солодкий твій полон”,

„Чудово грати нам в оркестрі”,

Гра розвага „Брейн-ринг”,

та інші.

Отож творчі завдання активізують сам процес навчання, роблять його більш привабливим, емоційним.

Найефективнішими методами, що сприяли досягненню успіху в моїй роботі вважаю:

  • пояснівально-ілюстративний,
  • репродуктивний (тренувальний),
  • пошуковий,
  • творчий.

З практичних методів – особливої уваги заслуговує виконавський показ керівника.

Осбливу роль також відіграв виготовлений мною посібник: „Дошкільнятим про музичні інструменти”. Велику цінність в ньому для дітей являють собою ілюстрації різноманітних музичних інструментів, на яких грають звірі, тварини, птахи і відповідно до них зібрані та складені вірші і загадки.

Позитивні результати в розвитку уваги, мислення, уяви, творої ініціативи забезпечили кросворди та ребуси, які я використовувала в індивідуальній роботі з дітьми.

Неабияку роль відіграли і консультації для батьків по оформленню музичних куточків, прослуховуванню грамплатівок дома, та залученнюдітей до музичної культури.

Як результат проблемної роботи оркестр виконує різні мелодії у різному складі. Діти можуть замінити іншого музиканта в тому чи іншому випадку, або просто помінявшись інструментами. В його репертуарі різні улюблені пісеньки, поспівки, твори різних композиторів. Маленьким артистам по силі і такі речі, як „Вальс-жарт” Д. Шостаковича.

Своєю діяльністю „Грайлик” робить своєрідний внесок у пропаганду українського фольклору. Так, в одному з концертів, що проходив, як заключний огляд колективів художньої самодіяльності навчально-виховних закладів міста, у виконанні оркестру прозвучала така перлина музичної творчості нашого народу, як „Ой джигуне, джигуне”. Колектив зайняв одне з призових місць і був відмічений в області.

Виховання – процес довжиною в життя. Вірю, що моя праця не марна. І те насіння, яке посіяне в дитячих серцях, принесе свої плоди.

Я впевнена, що ознайомлюючи дітей з різними інструментами, розвиваючи інтерес до музичного мистецтва, українського фольклору, у них збагачується уявлення, що вводить їх у світ краси і творчості.

Творчість допоможе моїм вихованцям стати хорошими, добрими, талановитими, сповненими гідності людьми. А мистецтво їм у цьому допоможе.

Я переконана, що діти, пізнаючи світ музики, красу звучання музичних творів в оркестрі, пронесуть любов до прекрасного через усе життя.

Спасибі, музико, тобі

За тепло душі твоєї!

Спасибі, музико, тобі

За чуйність пам′яті моєї!

За те, що є у світі цім

Такак велична і чудова!

Що ти заходиш в кожен дім

Завжди прекрасна, світанкова